08 грудня 2012 року набрав чинності Закон України № 5462-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства соціальної політики України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів» (далі - Закон № 5462-VI).

Президенту України

Януковичу В.Ф.

Шановний Вікторе Федоровичу!

08 грудня 2012 року набрав чинності Закон України № 5462-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства соціальної політики України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів» (далі - Закон № 5462-VI). Вказаний Закон вносить зміни до численних законодавчих актів і розроблений у зв’язку із необхідністю приведення законодавства України у відповідність до проведеної адміністративної реформи, законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про центральні органи виконавчої влади», а також у зв’язку з прийняттям Указу Президента України від 09 грудня 2010 року № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади».

 В той же час, аналіз положень Закону № 5462-VI свідчить про те, що деякі його положення вносять неузгодженості у земельне законодавство України, роблять неможливим або значно ускладнюють застосування інших норм земельного законодавства України, а також містять у собі корупційні ризики з огляду на наступне.

1. Передбачена Законом № 5462-VI нова редакція статті 186-1 Земельного кодексу України передбачає вимоги щодо складу комісій з питань погодження документації із землеустрою, в той час коли законодавчі норми щодо необхідності формування таких комісій скасовані Законом України від 02.10.2012 № 5395‑VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури відведення земельних ділянок та зміни їх цільового призначення» (далі – Закон № 5395-VI).

До того ж передбачена Законом № 5462-VI редакція фактично усуває:

природоохоронні органи від участі у процедурі погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельних ділянок, розташованих на території чи в межах об'єктів природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги,органи охорони культурної спадщини від участі у процедурі погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок історико-культурного призначення, земельних ділянок, розташованих на території історичних ареалів населених місць, земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти культурної спадщини, органи лісового господарства від участі у процедурі погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок лісогосподарського призначення; 

органи водного господарства від участі у процедурі погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду.

Не важко спрогнозувати, що наслідком впровадження вказаних змін буде втрата органами державної влади контролю за зміною цільового призначення земель, які мають важливе значення для держави.

 2. Законом № 5395‑VI були внесені зміни до статті 20 Земельного кодексу України, якими було виключено частину четверту вказаної статті. Вказані зміни набрали чинності.

Проте прийнятим Законом № 5462-VI виключену (тобто неіснуючу) частину четверту ст. 20 Земельного кодексу України було викладено у новій редакції (що само по собі є нісенітницею).

До того ж норми вказаної редакції фактично зводять нанівець запроваджені Законом № 5395-VI позитивні положення щодо удосконалення порядку відведення земельних ділянок лісогосподарського призначення, оскільки вимагають надання додаткових дозвільних документів при зміні цільового призначення земель лісогосподарського призначення.

 3. Законом № 5462-VI було викладено у новій редакції текст статті 7 Закону України «Про Державний земельний кадастр». Якщо первісна редакція статті була направлена на доступність адміністративних послуг для населення і передбачала, що у переважній більшості випадків внесення відомостей до Державного земельного кадастру та надання таких відомостей має в обов’язковому порядку здійснюватись виключно на районному (міському) рівні, нова редакція закріплює вказані повноваження за центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Вказані зміни надають змогу в ручному режимі перерозподіляти вказані повноваження між власними територіальними органами місцевого і регіонального рівнів, а також центральним апаратом. Це однозначно містить в собі потенційні корупційні ризики і може суттєво негативно вплинути на рівень доступності адміністративних послуг, які надаються при веденні Державного земельного кадастру.

 Крім зазначеного, прийнятий Закон № 5462-VI містить в собі значну кількість інших неузгодженостей та норм, реалізація яких негативно вплине на права та охоронювані законом інтереси суб'єктів правовідносин (причому не тільки в галузі земельного права). До того ж, вважаємо за доцільне зазначити, що прийняття неналежним чином опрацьованих законодавчих актів, крім очевидних негативних наслідків у процесі їх застосування, вельми негативно відображається на авторитеті державної влади.

Враховуючи викладене та беручи до уваги значний негативний резонанс, який викликав Закон № 5462-VI у працівників землевпорядної галузі, звертаємось до Вас з проханням доручити Кабінету Міністрів України в найкоротші строки розробити і подати на розгляд Верховної Ради України проект законодавчого акта, який би усував усі вищевказані неузгодженості.

Просимо залучити експертів Асоціації «Земельна спілка України» до роботи над відповідним законопроектом.

З повагою,

Президент Асоціації «Земельна спілка України»                                                  А. Кошиль

zsu.org.ua